Ліс. Вирубки. Повені.

вирубка лісів і повені

Стосунок вирубки українських лісів до недавніх повеней, - питання злободенне та пекуче. Тож, аби не бабратися у фікційних теоріях, спробуймо дослідити це питання разом.



По́вінь (водопілля) — фаза водного режиму річки, яка щороку повторюється в даних кліматичних умовах в один і той самий сезон року, характеризується найбільшою водністю, високим і тривалим підйомом та спадом рівнів води в річці, озері, водосховищі. 


Повінь, на відміну від паводку (нерегулярного підвищення водності річки) можна спрогнозувати, адже вона є результатом таненням снігу навесні та прикметними для нашого клімату інтенсивними дощами впродовж літа.


Повені, очевидячки, напряму обумовлені гідрологічним режимом річок.
Ось, що про його специфіку пише доцент географії Й.Р. Гілецький:


“Характерною рисою річок Карпат є добре виражений паводковий режим з різкими коливаннями об’єму стоку, а, отже, і інтенсивності процесів розмивання русла. Невеличкі річки під час паводку за корот­кий час перетворюються в бурхливі потоки, які руйнують береги, дороги, прилеглі будівлі.

Ще одна характерна риса режиму річок Українських Карпат – нестійкий і нетривалий льодостав на ріках. Часто він переривається великими відлигами.

В середньому за рік на річках Карпат спостері­гається 25–35 піків підняття рівня води. Більшість їх припадає на весняно-літній період. Повінь на карпатських річках настає навесні (у кінці лютого – на початку березня, в горах запізнюється приблизно на 15 днів), коли тане сніг. У період повені річки Карпат несуть дуже багато води. Максимальні рівні спостерігають­ся в середині – кінці березня. Кала­мутними і бурхливими потоками води вирують у кам’янистих руслах, заливають низинні береги. Часто весняна повінь доповнюється дощовими паводками, тоді високі рівні в річках затя­гуються до кінця квітня – початку трав­ня. У цей час загальне підняття рівня води досягає 3–4 м і більше. Повінь поєднана з паводком може набувати катастрофічної сили. Особливо це проявляється там, де води, при виході з гір, розтікаються по низинному просторі. Щоб запобігти затопленню поселень, посівів та сіножатей, транспортних шляхів, русла рік обва­ловують земляними насипами, укріплюють камінням та бетонними спорудами.

Ще більше підвищуються рівні води в карпатських річках під час літніх паводків, коли в окремі роки йдуть затяжні і сильні дощі. Так, уже у травні внаслідок зливових дощів рівні води в річках часто знову різко піднімаються. Впродовж усього літа здебільшого буває 15–20 та більше піків дощових паводків. Найвищі літні підняття рівнів води сягають 4–5 м і більше. Спостерігаються вони найчастіше у чер­вні та серпні. У середньому паводки тривають від 5–15 днів до місяця.

Пізнього літа річки міліють, вступаючи у період літ­ньо-осінньої межені. Тоді навіть найбільші з них на перекатах не затоплюють каміння, яке нагромадилося в руслах. Межень здебільшого триває з вересня по листопад, але часто порушується менш інтенсивними осінніми дощовими паводками.”

Опади, очевидячки, є основною причиною повеней.

У деяких окремих місцях постраждалих регіонів за останні два дні випало 50-60% опадів від місячної норми. На метеостанції в Долині 22-23 червня випало 158 мм опадів (при місячній нормі 137 мм), в Яремчі — 157 мм (при місячній нормі 150 мм), а в Івано-Франківську випало 81 мм опадів (при місячній нормі 98 мм). Про це розповідає начальник відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Владислав Білик. З кінця травня, за словами начальниці відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру Вікторії Бойко, опади в Карпатах випадали регулярно, починаючи з кінця травня. Через це ґрунт був уже достатньо насичений водою і до 20-го червня, відколи упродовж кількох днів випала велика кількість опадів.

«У нас в Карпатському регіоні топило, топить і буде топити!», — сказав як відрізав директор гідрометеорологічного інституту Володимир Осадчий.

Відтак давайте булькнемося на хвильку в минуле:

 

Повені в районі Карпат спостерігались і в попередні століття, зокрема у 1779, 1882, 1887, 1902, 1912, 1925, 1941, 1947, 1970, 1978, 1980, 1998, 2001 роках. Особливо часто вони повторюються у періоди підвищеної водності територій та загальної геофізичної активності. Саме такий період розпочався у 90-ті роки минулого століття і продовжується до цих пір. Слід також відмітити, що повені значної руйнівної сили спостерігаються не тільки в Україні, але і в таких багатолісистих країнах Європи як Німеччина, Польща, Чехія, Словаччина.

За даними 40-річних стаціонарних експериментальних досліджень науковців Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва деревостани в горах при певних сприятливих для водорегулювання умовах здатні до 4 разів зменшувати піки паводків. Однак, як показують дослідження, навіть при оптимальних для водорегулювання показниках лісостанів, ґрунтових і передпаводкових метеорологічних та інших умовах водорегулююча роль лісу має певну межу. В умовах надмірних опадів і високій насиченості вологою ліс і при 100% лісистості регіону не може повністю перевести поверхневий стік у внутрішньогрунтовий і зрегулювати паводкові процеси.
Аналіз експериментальних даних показує, що для стиглих лісостанів такою межею є добова величина опадів 175 мм , а при інтенсивних зливах 100 мм. Перевищення цих показників викликає катастрофічні повені навіть там, де господарська діяльність у лісах не велась.
Водночас за даними обласних гідрометеорологічних центрів 22-27 липня 2008 р. у Карпатському регіоні сума опадів місцями досягала 2-3 місячних норм. Зокрема, сума опадів у Львівській області становила 65-177 мм, місцями 195-344 мм або 72-275% місячної норми, в Івано-Франківській області – 161-351 мм (155-240%), Чернівецькій області – 228-298 мм (більше 200%) і Закарпатській області – 165 мм (125%).


А що про це кажуть науковці?

Основні риси природних умов і господарювання, що визначають специфіку гідрологічного режиму річок Українських Карпат:

 

  •  велика амплітуда відносних висот;

  • доволі густе ярково-балково-долинне розчленування рельєфу, яке створює сприятливі умови для швидкого стікання атмосферних опадів зі схилів і їх потрапляння у гідромережу та розвитку ерозійних процесів;

  • домінування коротких та середньої довжини схилів. Лише в Передкарпатті довжина схилів помітно збільшується і локально перевищує 1,0—2,5 км. Ця обставина зумовлює досить велику швидкість руху вод поверхневого стоку по схилах і в гідромережі, що є однією з головних причин формування паводків на ріках Карпат;

  • відносно невеликий ступінь заліснення поверхні водозборів річок Українських Карпат. За даними С.А. Генсірука (1992), середня лісистість Українських Карпат становить 40,2%. Найпоширенішими видами дерев у структурі лісів Карпат є смерека (38—43%), бук (33—37%), дуб (8—12%) і ялиця (4—6%). Лісистість Передкарпаття є значно менша (до 25%). Враховуючи, що ліс істотно впливає на гідрологічний режим річок Карпат (сприяє зниженню максимального стоку у 3—4 рази, затримує на своїх кронах і стовбурах від 20 до 30% і більше опадів), є потужним регулятором розвитку ерозійних процесів на водозборах річок;

  • кліматичні умови і параметри, що впливають на стік річок. До них відносять кількість, форму і режим випадання опадів та випаровування вологи, температуру повітря, тривалість і глибину промерзання ґрунту, кількість тепла, що надходить на земну поверхню тощо.У зимовий період у горах доволі часто бувають відлиги (від 50 до 69% днів зимового періоду), які є причиною осінньо-зимових паводків.

 

Карпати є найбільш зволоженим регіоном України.

У межах Передкарпаття фон утворюють дерново-підзолисто-глейові ґрунти, а також лучні та болотні. Вони мають досить погані фільтраційні властивості, тому виступають сприятливим чинником формування поверхневого стоку та розвитку ерозійних процесів.



Нашими руками. Або антропогенні чинники збільшення стихійних лих:

  • зменшення лісистості від 75—80 до 40,2% (за С. А. Генсіруком, 1992);

  • антропогенно зумовлене зниження на 200—300 м верхньої межі лісів; 3) знищення криволісся, яке затримувало вологу, сприяло нагромадженню снігу на верхній межі лісу;

  • зміни видової структури лісів (молоді та середньовікові ліси погано затримують внутрішньоґрунтовий стік паводків. а їх у Карпатах приблизно 70%)

  • недосконалі технології і надмірні обсяги рубок лісу

  • надмірно висока частка ріллі (понад 20%) у гірському регіоні. Вона зумовлює активний розвиток схилових ерозійних процесів;

  • інтенсивна експлуатація полонинських пасовищ (їх у Карпатах 100 тис. га) і різке погіршення їх стану через перевипас худоби та відсутність фітомеліоративних заходів; 

  • інтенсивне транспортне навантаження (лісовозні дороги, трубопроводи, лінії електропередач, автомобільні й залізничні дороги тощо). Тільки довжина трубопроводів у Закарпатті перевищує 2500 км. Уздовж лінійних об’єктів відбуваються концентрація стоку, ерозія, зсувноопливні процеси;

  • недостатній догляд за станом захисних споруд. 



Задрайте люки та пристебніть паски безпеки: говоритимемо про вирубки лісів.

First things first: Як ліси рятують від повені?

https://m.facebook.com/watch/?v=278677066776262&_rdr

А ось уривочок з книги “Forests and floods”, котрий знайомить з так званою “теорією губки”.

“Що насправді провокує потопи: природа чи діяльність людей? Це питання залишається актуальним уже кілька десятиліть, а саму проблему досліджували та широко обговорювали в наукових колах. Дивно, проте “здорова” наука має порівняно невеликий вплив на свідомість людей. Частково причиною є те, що часто громадськості важко знайти грань між “серйозною” та “несерйозною” наукою, між фактом та правдоподібною вигадкою. Окрім цього, багато людей також вважають зручнішим підкріплювати віру в певні міфи замість того, щоб вирішити проблему з допомогою ґрунтовних наукових праць. 

Хоча на сьогоднішній день уже досить багато відомо про гідрологічні процеси та зв’язок між лісом та потопом, ці знання все ж часто використовуються для узагальнень, що зазвичай є невідповідними, або й зовсім помилковими. Поширеною є схильність покладатися на причинно-наслідкові зв’язки, у той час як природне середовище є надзвичайно складним. Саме цю складність та постійний вплив людської діяльності на гідрологічну систему часто недооцінюють, зокрема ЗМІ та державні чиновники, що шукають простих вирішень проблем та пояснень. Тим паче, багатьом науковим відкриттям все ж властиві певні неточності, а відсутність повномасштабних тривалих досліджень підкидає дров до вогню громадської недовіри. Мало хто бачить різницю між тим, що ми знаємо, тим, що ми думаємо, що знаємо та тим, у що ми хочемо вірити, що значною мірою сприяє загальній плутанині навколо впливу лісів на великі повені.

Значна частина цієї плутанини має давню історію і стосується так званої "теорії губки". Точне походження теорії невідоме, проте скидається на те, що вона була розроблена європейськими лісниками наприкінці 19 століття. Хоча це ніколи не було підтверджено, багато людей виявили, що погоджуються з власним професійним досвідом та інтуїцією. Згідно з теорією, комплекс лісового ґрунту, коріння та листя виконує роль гігантської губки, всмоктуючи воду під час дощів і вивільняючи її рівномірно в посушливі періоди, коли вода найбільше потрібна. Хоча теорія піддалася критиці ще в 1920-х роках, вона продовжує приваблювати багатьох людей. У багатьох країнах цей принцип міцно вплетений у національну лісову політику. Питання, однак, в тому, наскільки теорія губки є фактом і наскільки вигадкою?”


http://www.fao.org/forestry/11722-0aea9fb9406230267eaf9955570ec42f3.pdf

 


Let’s talk numbers. Сунемося до найцікавішого та розповідаємо вам про статистику вирубок в Україні.

Короткий зирк на мапу лісистості України
 

Мапа лісистості України

 

Загальна площа лісових ділянок України становить 10,4 млн га. Лісистість України становить 15,9%.

Україна займає 9-те місце у Європі за площею лісів.

http://www.ukrstat.gov.ua/

А ось площа рубок лісу за системами та видами рубок (2005-2019)

(вимірюється в тис.га)

 

Табличка площі вирубки лісів



http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/sg/lis/zld/zld_u/prl_za_sys_ta_vyd_rub_u.htm
 


Тоді як статистика відтворення лісів (2010-2019) виглядає так: 

відтворення лісів

          


http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/sg/lis/zld/zld_u/vidtvor_lis_u.htm

Long story short.

вирубка 2010-2019 4126100 га

відтворення 2010-2019 627008 га

Себто 15,1% від вирубаного


 

Читнімо інтерв'ю з головою Держлісагентства Андрієм Заблоцьким

28 травня 2020


Тут про:
-  вирубки
- відновлення
- новий закон про інвентаризацію
- заходи протидії протизаконних вирубок
- програмне забезпечення “Ліс у смартфоні”

 

- Скільки років потрібно на те, щоб відновити те, що було вирубано? Один-два роки ви готуєтеся. А коли ці дерева виростають?

- Ліси ростуть досить довго. За 7-10 років висаджені дерева переводять у вкриту лісом площу. А досягають стиглості вони залежно від порід від 60 до 80-100 років. Тому раціональний підхід передбачає, що не можна все рубати. Сьогодні, на жаль, у суспільстві побутує така думка, що все, що роблять з лісами, це тільки вирубують їх. Насправді це не так. Ми дійсно маємо збільшення приросту лісів. І це одне з ключових завдань Держлісагентства. Цього року висадили вже 122 мільйони дерев по всій території України.

- І ще додатково нам вдається створювати щороку до 5% нових лісів. Бо одне з основних завдань – збільшити площу лісів на території України.

- У нас сьогодні не експортується деревина в круглому вигляді, тобто колоди. В Україні діє заборона на експорт необробленої деревини. Тому ліс-кругляк продається виключно нашим українським підприємствам, які його купують і далі перероблять у готову продукцію з доданою вартістю: меблі або іншу продукцію.

- Як відбувається незаконна вирубка лісів? Як взагалі можна її не побачити?

- Боротьба з незаконними рубками — один з наших пріоритетів. І ми тут уже зробили декілька суттєвих кроків, які допоможуть системно побороти це явище. Насамперед хочу сказати, що всі рубки, які здійснюють підприємства, що координуються Держлісагентством, здійснюються виключно на підставі дозвільних документів. Без дозвільного документа рубати не можна.

Раніше систему електронного обліку деревини повністю запровадили на підприємствах лісового господарства у сфері Держлісагентства. На зрубані дерева ставиться бирка, і вони потрапляють в електронну систему. Такої системи не було в інших лісокористувачів — комунальних підприємств, військових лісгоспів, національних природних парків, у заповідному фонді. Ми цю ситуацію виправили. З огляду на те, що держава бачила лише 73% лісу, ми вийшли з ініціативою, яку підтримав Кабмін. З квітня усі підприємства-лісокористувачі, які заготовляють деревину, приєднано до системи електронного обліку.

Без дозвільного документа рубати не можна. На зрубані дерева ставиться бирка, і вони потрапляють в електронну систему. З квітня усі підприємства-лісокористувачі, які заготовляють деревину, приєднано до системи електронного обліку. Якщо в тебе є ліс і ти зрубав дерево, ти маєш поставити на нього бирку і включити його в систему для того, щоб держава розуміла, скільки лісу рубається.

Наразі активно працюємо з комітетами Верховної Ради щодо ухвалення двох законопроєктів. Перший законопроєкт – про національну інвентаризацію лісів. Державний облік лісів в Україні повною мірою не проводився з 1996 року. В інших країнах це роблять кожні 10 років. Національна інвентаризація лісів дасть змогу зрозуміти, скільки лісів є в Україні, якої якості, як їх можна використовувати.

- Такі ж самі бирочки будуть на всіх зрубаних деревах?

- Якщо в тебе є ліс і ти зрубав дерево, маєш на нього поставити бирку і включити його в систему для того, щоб держава розуміла, скільки лісу рубається. Це дає змогу вести облік і моніторинг. До цього часу ця частина лісокористувачів знаходилася в сірій зоні. І це є першим кроком до того, щоб почати системно боротися з нелегальними рубками.

Другий крок, який ми зробили для боротьби з нелегальними рубками, – це прийняття постанови Кабінету міністрів, яка передбачала реалізацію деревини всіма цими лісокористувачами виключно на електронних аукціонах. Усі підприємства, які рубають ліс, мають продавати його, по-перше, використовуючи систему електронного обліку, по-друге, на е-аукціонах. Тобто вони цю деревину показують, надають пропозиції на біржу, що готові продати певну кількість, а споживачі через е-аукціони її купують. Це дає можливість відстежувати, хто скільки рубає і хто скільки продає.

Третім основним інструментом, який дозволить нам побороти нелегальні рубки, є запровадження сертифікації виробів з деревини і запровадження відповідальності за переробку незаконно заготовленої деревини. Якщо є нелегальна деревина, значить, на неї є попит. Якщо ми цей попит приберемо, то нелегальні рубки значно зменшаться. Результати вже є — за перший квартал 2020 року об’єм незаконних рубок зменшився на 34%.

 

- Яке зараз покарання за незаконну вирубку?

- Якщо буде підтверджено факт незаконної вирубки і шкода, завдана лісу, становитиме більш як 21 тис. гривень, то настає кримінальна відповідальність. Можна отримати від 3 до 7 років ув'язнення. Існують спеціальні такси для обчислення розміру шкоди залежно від діаметра дерева. Усі, хто незаконно зрубає деревину і завдасть шкоду лісу на суму більш як 21,02 тис. гривень, підпадають під кримінальну відповідальність. Якщо людина сама піде до лісу і зрубає дерево, за це теж передбачено відповідальність. Не можна просто прийти в ліс і зрубати дерево.

- Що таке «Ліс у смартфоні»?

- Ми маємо зменшити контакт з чиновниками та перевести всі процеси в електронний формат. Це загальна позиція і концепція уряду — діджиталізація. Тож програму діджиталізації в лісі ми назвали «Ліс у смартфоні». Щоб підвищити довіру населення до лісівників, ми створили низку продуктів, які направлено на те, аби суспільство контролювало незаконні рубки. Уся інформація є на сайтах Державного лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру — lk.ukrforest.com, open.ukforest.com, map.ukrforest.com.

Ми створили онлайн-карту, якою може скористатися будь-який громадянин: на своєму смартфоні чи планшеті зайти на сайт, натиснути мапу — і його буде визначено за GPS-координатами. Ці GPS-координати підв'язуються під карту лісів і під дозвільні документи на вирубку. Якщо ви, наприклад, бачите, що в лісі здійснюються рубки, то можете перевірити, чи легально вони проводяться. Якщо вони здійснюються нелегально, можна повідомити лісгосп або поліцію, яка виїде на місце і все перевірить. Це дуже ефективний інструмент, і ми отримуємо позитивні відгуки від населення про те, що він дійсно працює.

Ми також розробили низку інших електронних сервісів. Зокрема, надали можливість перевірки за номерами автомобілів, чи дійсно ліс, який ними перевозять, є легальним. Можна перевірити за номером бирки, яка є на колоді, чи дійсно її було легально видано та чи не було її підроблено. Усе це можна зробити онлайн і безкоштовно.

Ба більше, ми створили застосунок для Національної поліції, щоб вони могли контролювати перевезення деревини. І в разі зупинки автомобіля, який везе деревину, проконтролювати за номерами автомобілів, товарно-транспортною накладною або номером бирки, чи дійсно ця деревина є легальною.

Плюс запустили пілотну карту легальних лісопилень: збираємо з усіх регіонів України інформацію про переробні підприємства і позначаємо їх на мапі. Якщо хтось заїхав до лісу і побачив якусь лісопильню, він може перевірити, чи є ця лісопильня на цій мапі:

https://thepage.ua/ua/interview/intervyu-z-golovoyu-derzhlisagenstva-andriyem-zablockim?fbclid=IwAR38pyGNtK8LdPef0HH9_1kXTMOxzSTFiE4qs15PWOWevOZFswtTlyuji7A


 

Як держава дає раду з незаконними вирубками?

«За останні 5 років вирубка лісів у Карпатах зменшилася на 20%. Є закон, який заборонив вирубку ялицево-букових лісів, тих, які знаходяться вище тисячі ста метрів над рівнем моря. Були проведені поправки до цього закону у 2019 році, і після нього не відбулося жодної рубки головного користування в ялицево-букових лісах», — каже Заблоцький і додав:

«Що стосується всієї України, за перші п’ять місяців незаконні рубки зменшилася на 46% завдяки діям Держлісагентства. Ми активізували роботу наших рейдових бригад, провели близько 20 тисяч рейдів, склали 2,5 тисячі протоколів, все це передали до правоохоронних органів, але рівень викриття цих справ поліцією надзвичайно низький, але боротьба з незаконними рубками триває».

глава Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький на Громадське 25 червня 2020

https://hromadske.radio/news/2020/06/25/za-ostanni-5-rokiv-vyrubka-lisiv-u-karpatakh-zmenshylasia-na-20-zablots-kyy



А в розділі “Для найдопитливіших” пропонуємо вам читнути про IKEA та незаконну рубку українських буків.

Закони щодо захисту біорізноманіття в українських лісах не дають змоги запобігти екологічно нестійкій вирубці деревини, яка завдає шкоди дикій природі, а отримана деревина продається споживачам ЄС як етична та стабільна, заявляє група зелених кампаній.

Згідно з дослідженням екологічної благодійної організації Earthsight, дерева вирубують у безшумні періоди, коли ліси повинні залишатися неушкодженими, щоб птахи та інші дикі тварини могли гніздитися та розмножуватися.

Здається, лісоруби користуються лазівками, які дозволяють проводити «санітарні рубки» під час безшумних періодів, згідно з повідомленням Earthsight. Санітарні рубки іноді необхідні для припинення поширення хвороб та шкідників, таких як короїд європейський. Але важко судити про те, скільки насправді потрібно вирубка та чи збирання врожаю відбувається під суворим контролем.

санітарні вирубки

Частина деревини, яку нібито вирубували в безшумні періоди, збирається компаніям, які постачають шведського меблевого виробника Ikea, згідно з даними Earthsight.

Компанія відхилила твердження, що вона суперечить правилам або стандартам, встановленим Радою з лісового нагляду (FSC).

FSC

"Це законодавство не чітке, тому тлумачення не є чітким", - сказала "Гардіану" Кім Карстенсен, генеральний директор FSC. "Цілком імовірно, що деякі з лісозаготівельних робіт [що відбулися] є незаконними. Можливо, деякі компанії використовують невизначеності в законодавстві для ведення лісозаготівель, які не повинні ».

(“This legislation is not clear, therefore the interpretation is not clear,” Kim Carstensen, director general of the FSC, told the Guardian. “It is likely that some of the logging [that has taken place] is illegal. It is likely that the uncertainties in the legislation are being used by some companies to do logging that they should not.”)

https://www.theguardian.com/environment/2020/jun/23/timber-unsustainable-logging-allegedly-sold-eu-ethical

 

“Дослідження Earthsight, що тривало 18 місяців, виявило, що компанія Ikea продає букові стільці, вироблені з деревини, отриманої шляхом незаконних рубок у лісах українських Карпат, де живуть зникаючі види рисей та ведмедів.”


Читайте мізковибуховий матеріал “Ліс у пласкій упаковці” тут.


 

Над матеріалом працювали:
Соломія Малиш
Ніка Кричовська
Ксенія Герелюк