Як впливає на нас шумове забруднення і що з цим робити?

Шумненько

 

Перше, що помічаю, примандровуючи в гори - це тишу. Ні тобі рявкання машин, ні гарчання шуруповертів, ні сичання котлів та кондиціонерів. Лише ліс шумить силою не більше в 30 дб, тоді як норма для пересічного людського вуха складає 80-85 дб. Буває, звісно, з понеділка гуцули ґаздують коло смерек електропилками, чи мотоциклісти на вихідні окупують котрийсь з горбиків. Але це й близько не до порівняння з кількістю шумів, що їх доводиться толерувати у місті. Спекатись їх неможливо. По батареї не постукаєш, вони ж бо не галасливі сусіди. А тому давати раду проблемі краще власною усвідомленістю.

Не новина, що штучні шуми, себто ті, що йдуть від об’єктів, створених людиною, завдають шкоди здоров’ю. Комплекс таких болячок звуть шумовою хворобою. Вона головно вражає органи слуху, серцево-судинну та центральну нервову системи. Звідси головний біль, роздратування, зниження концентрації, безсоння. Шум активізує вироблення гормонів стресу: адреналіну, кортизолу, норадреналіну.

Цей процес не припиняється й уночі. Тривале перебування тіла в легких фазах сну порушує кров’яний тиск та викликає гіпертензію, а також зміщує циркадні ритми людини. У нічний час шум від 50 дБ підвищує рівень кортизолу та тиску в крові, що сприяє розвитку ішемічної хвороби серця та гострого інфаркту міокарда, інсульту, пошкодження клітин і запалення кровопосточальних судин. У людей, що працюють з промислово-виробничою технікою, з роками спостерігається часткова або ж повна втрата слуху. Відтак, якщо ваш працедавець не припантрував, украй важливо самому подбати про індивідуальні засоби безпеки - навушники та беруші. Тривале шумове тло дає поштовх психологічним змінам: провокує агресивні реакції на побутові фактори та збурює людей з посттравматичним синдромом.

Згідно з дослідженням ВООЗ від 2011 року, люди, що живуть поруч із аеропортами та навантаженими дорогами, частіше звертаються по психіатричну допомогу. Як завше, хочеться акцентувати на наймолодших, адже дослідження товкмачать про те, що повторюваний шум під час критичних періодів розвитку дитини напряму впливає на розвиток її мовних навичок: читання, аудіювання, письма.

Шумове забруднення, як відомо, впливає не лише на людей. Візьмемо за приклад морських тварин. Шум, мов ковдра закутує величезні території, тим самим перешкоджаючи рибам чи китам чути здобич, хижаків, одне одного та своїх малюків. Та пощо далеко бігти? Дослідження виявили, що пташки в гучних місцях співають на більш високих частотах. Рослинам, вочевидь, теж значно важче рости у забрудненому шумами середовищі.

Як вберегтися

Усе починається зі спостережливості до простору дому, рівня його звукоізоляції. Тут йдеться не лише про нові склопакети, мінвату та рулонну вінілову ізоляцію, але й про такі прості інструменти, як килимки та щільні фіранки. Найуважніше слід ставитися до побутової техніки, мінімізувати шум телевізорів, комп’ютерів, телефонів. Однак найголовніше - правильно відпочивати. Давати собі бодай годинку-дві тиші. Зцілюватися прогулянками до парку чи вилазками до лісу. У добу шумової та інформаційної грязюки, критично важливо дбати про себе, а відтак, маючи власну міцну емоційну опору, ділитися спокоєм та втіхою з рештою світу.


Авторка: Ніка Кричовська.

Автор фото: Назар Яжинський.