Говорити про небезпечні відходи – конче. А надто, коли на коломийському горизонті прокльовується можливість їх правильної утилізації. Не так давно локальна громадська організація “Екоґвалт” подала до міської ради проєкт зі встановлення контейнерів для збору батарейок.
За результатами, оприлюдненими 25 грудня, виявилося, що ні кавальчика міського бюджету на цей проєкт поки не вділили. Втім, його ідейники носів не опускають, а лише беруть вичікувальну паузу. А що залишається нам? Знати більше, звісно. Тож про батарейки та небезпеки, що ходять за ними назирці, читаймо нижче.
Батарейки – річ звична й зручна. Що про них відомо? Головно те, що, викинуті напризволяще, вони призводять до руйнівних наслідків. Потрапивши на сміттєзвалище, використані енергоносії контамінують повітря, ґрунт, а разом з ними й ґрунтові води. При купі небезпечну батарейкову начинку тримає захисна оболонка. Згодом, внаслідок корозійних процесів, її вміст починає просочуватись у довкілля.
Що там? У складі батарейок – комбінація токсичних металів. Нікель та кадмій, прикладом, є канцерогенами, тоді як свинець спричиняє неврологічні порушення. Ртуть, відомо, теж належить до класу особливо небезпечних отруйних речовин, що виводять з ладу нервову систему, мозок, нирки, легені, шлунково-кишковий тракт.
Кілька років тому, спонукана браком точної інформації екологічна організація “Батарейки, здавайтеся!” вдалася до експерименту. За роботу взялася команда кафедри Екологічної безпеки та природоохоронної діяльності Львівської політехніки. Активісти зібрали 25 типових зразків батарейок. Мова йде про алкалінові та сольові батарейки – ті, що їх заввиграшки можна знайти на полицях супермаркетів. У процесі дослідження з’ясувалося, що ключовими елементами батарейок є марганець, нікель, цинк, кобальт, титан. У більшості типів сучасних батарейок тяжкі метали відсутні, однак, це майже не применшує їх токсичності. Одна батарейка забруднює 16 м² ґрунту – таким було найвагоміше заключення експерименту.
“Додатково провели досліди біоіндикаційним методом — пророщували на ґрунті, забрудненому батарейками, крес-салат. Дослідження наочно демонструє, що клітини крес-салату, який проростає в забрудненій землі припиняють ділитись!” – пишуть “Батарейки, здавайтеся!”.
До слова, радимо зазирнути на їхній сайт. Там – інформативно про небезпеки батарейок, та боротьбу за їх правильну утилізацію. Ця організація є добрим прикладом системної та відповідальної роботи, що до того ж, тримається лише на внесках громадськості. Усі зібрані батарейки проходять переробку в Румунії. Діяльність цих еко-посіпак можна спостерігати й в Коломиї, адже батарейки, зібрані в “Епіцентрі” та магазині “Електросвіт”, що на вулиці Винниченка, потрапляють на гарантовану переробку. Такі близькі приклади екологічної свідомості страшенно тішать. Коломиянин Іван Грищук, директор мережі магазинів “Електросвіт”, вже кілька років співпрацює з організацією “Батарейки, здавайтеся”. Тож повні жмені батарейок можна сміливо нести за адресою Винниченка, 1-А.
Не забуваймо й про безпечне поводження з відпрацьованими батарейками вдома. Зберігати їх слід у недоступному для дітей та домашніх тварин місці, аби не виникало спокус побавитись, помацати, погризти. Найкраще тримати батарейки при купі, скажімо, в коробочці, аби в потрібний момент збути їх. Словом, наголошуємо – небезпечні відходи, хай то батарейки, лампочки, термометри – справа ризикова і відповідальна. Тож завше пам’ятайте про безпеку – свою та оточуючих.
Більше цікавих статей про екологію і не тільки ви можете прочитати на Facebook Газета «Вільний голос»:
https://www.facebook.com/vilnholos/