ОТОЖ, РУШАЙМО.
Волокно — гнучке та міцне фізичне тіло обмеженої довжини з малими поперечними розмірами, яке придатне для виготовлення пряжі та текстильних виробів.
Текстиль (тканина) – м’який матеріал, що являє собою щільну мережу природних або штучних волокон.
Різниця між тканиною і волокном
___________________________________________________________________
Classification of Textile Fibers
КЛАСИФІКАЦІЯ ВОЛОКОН
У 1960 році набув чинності Закон про ідентифікацію текстильних волокон. Один з основних способів класифікації волокон – це їх походження. Цей закон був прийнятий в США і зобов’язав усіх виробників одягу маркувати свої продукти і вказувати їх точний склад. Потреба в цьому законі з’явилась після Другої Світової, оскільки в цей час почалися масштабні дослідження і тестування синтетичних виробів. До того часу переважав одяг з натуральних волокон, але зі з’явою синтетичних тканин виробники могли блукати фінансово вигідними манівцями, не повідомляючи споживачів про якість та походження купованого продукту. Відтак, подібні маніпуляції викликали відповідну реакцію в конгресу США.
– синтетичні (в основі лише хімічні речовини)
Most Common Fabrics that are Used in Clothing
Найпоширеніші волокна, що використовуються у розробці одягу.
НАТУРАЛЬНІ
БАВОВНА
Бавовняний текстиль – зручний та м’який. Він добре вбирає вологу та проводить тепло. Але при довготривалому носінні та перебуванні на сонці тканина втрачає свої властивості.
Різновиди бавовняних тканин:
– сатин
– батист
– ситець
– оксамит
– бязь
– фланель
– байка
– гіпюр
– тафта
– трико
– тюль
– серпанок
– коленкор
– краше
– кретон
– вольта
У світовій практиці волокна мають різні позначення на етикетках: cotton, coton, katoen, baumwolle. (російською “хлопок”)
GREEN COTTON – екологічна бавовна, без шкідливої ”хімії”
Умовні позначення на ярликах одягу
ЛЬОН
Льон – найдорожчий з природних волокон, оскільки для його виробництва використовується найбільше людського ресурсу. Льон – найкраща тканина в спекотний період. Вважається найміцнішим з природних волокон. Має низький рівень еластичності. Володіє відносно низьким рівенем зношуваності.
Зчаста можна зустрітити вироби з міксуванням льону та бавовни. Це робить одяг більш м’яким на дотик.
На бірках: Li / Linen-Flax / Lein
Умовні позначення на ярликах одягу
ШЕРСТЬ
Вовняне натуральне волокно тваринного походження (зазвичай овечого походження). Зовнішній вигляд часто залежить від породи овець. Однією з вагомих переваг натуральної шерсті – стійкість до статичної електрики, а також властивість добре зберігати тепло.
На бірках: WO / Wool / Wolle
Умовні позначення на ярликах одягу
ШОВК
Шовкова нитка – волокно тваринного походження, яке є продуктом виділення залоз гусені шовкопряда при звиванні коконів.
Довжина нитки може досягати 800-1000 м.
Нитка має трикутний переріз і, подібно до призми, відбиває світло, що дає шовку блиск.
Шовк – блискучий, гладкий, м’який, не слизький, легкий, міцний.
З шовку виготовляють сорочки, краватки, блузи, офіційні сукні, одяг високої моди, нижню білизну, піжами, халати, легкий одяг тощо.
На бірках: SE / Silk / Seide
Умовні позначення на ярликах одягу
ШТУЧНІ ЦЕЛЮЛОЗНІ ВОЛОКНА
РАЙОН (ВІСКОЗА)
Виготовлений з природних полімерів, що імітують натуральні целюлозні волокна (деревні волокна). Він як правило м’який, гладкий, зручний, яскравий, міцний, стійкий.
Віскозу можна назвати «найнатуральнішим» штучним волокном тому, що вона є відновленою целюлозою.
Чиста віскоза напівпрозора і блискуча — цим схожа на шовк, за що її називають «штучним шовком». Щоб позбавитись від блиску (якщо він небажаний), віскозу обробляють додатково або вводять у розчин матуючі добавки. Віскоза не накопичує статичної електрики.
Недоліки віскози:
– сильно мнеться;
– вода, сонячне світло і висока температура шкодять волокнам;
– прати бажано вручну або на делікатному режимі, віджимати не можна. можливе зсідання, скочування, деформування виробу. ( Що таке віскоза в одязі ).
На бірках: VI / Viscosa / Viscose
Умовні позначення на ярликах одягу
Md Modal / Moadal / Modal / Modal – модифіковане віскозне волокно
Використовують район для пошиття блузок, суконь, піджаків, постільної білизни, підкладок, суконь, краваток.
АЦЕТАТ
Ацетат складається зі сполук целюлози, ідентифікованої як ацетильована целюлоза – целюлозна сіль.
Іноді його змішують з шовком, вовною чи бавовною, аби зробити міцнішим)
Ацетатне волокно виробляють із деревини або бавовняної целюлози, яку обробляють оцтовим ангідридом. У цьому процесі використовують дві кислоти:
– сульфатну (сірчану) як каталізатор реакції;
– етанову (оцтову) як розчинник.
Продуктом реакції є ацетилцелюлоза – сировина для виробництва ацетатних волокон.
Зовнішньо нагадує натуральний шовк.
Вироби з ацетатних волокон майже не зминаються, але погано вбирають вологу, легко електризуються, мають невисоку теплостійкість.
Використовується для пошиття суконь, піджаків, постільної білизни, підкладок, краваток.
На бірках: AC / Acetato / Acetate / Acetat / Acetate
Умовні позначення на ярликах одягу
ШТУЧНІ ЦЕЛЮЛОЗНІ ВОЛОКНА
Нейлон – загальна назва поліамідних волокон і матеріалів, одержуваних з розчинів або розплавів поліамідів. Володіє високою міцністю, зносостійкістю, пружністю і малою лінійною щільністю. Стійкі до дій багатьох хімічних реагентів, добре протистоять біохімічним впливам, легко фарбуються. Нейлонові волокна мають слабку гігроскопічність (погано вбирають воду) та є нестійкими щодо дії світла.
На бірках: Ny / NYLON Naylon / Polyamide
Велика частина нейлонових волокон використовується у виробництві хімічних волокон, що йдуть на виготовлення тканин різних типів, — як чисто нейлонових, так і змішаних.
Нейлону притаманні такі характеристики:
– легкий;
– еластичний;
– стійкий до зношування;
– вологостійкий;
– висока стійкість до дії багатьох хімічних речовин (але руйнується кислотами).
Завдяки стійкості та високій еластичності нейлон використовується при виробництві спортивного та туристичного одягу. Може бути блискучим, напівглянцевим або непрозорим.
З нейлону також виготовляють шкарпетки, колготи, гетри.
ПОЛІЕСТЕР
При виробництві поліестерових волокон полімеризуються основні елементи вуглецю, кисню та водню. Він має хорошу міцність, але ця тканина погано вбирає вологу.
В одязі поліестер найчастіше використовують для трикотажу, сорочок, брюк, жакетів, шапок.
Умовні позначення на ярликах одягу
– Cotton Heavy Jersey – щільне, тепле бавовняне трикотажне полотно, як правило з додаванням поліестеру.
– Jersey Brushed Fleece – теплий трикотажний матеріал, як правило бавовна з поліестром.
– PL / POLYESTER Poliestere / Polyester / Polyester
– Polyesler Polar Fleece
– Polyesler / PVC
– Polyesler Tricol Shiny
– ТС – поплін, старовинна абревіатура, що позначає матеріал, що складається з бавовни і поліестеру (інша назва Polycotton); може бути як тканим, так і трикотажним.
ЕЛАСТАН (СПАНДЕКС/ЛАЙКРА)
Волокно, яке утворює речовину, що використовується для отримання еластану, це будь-який синтетичний полімер довгого ланцюга, що складається щонайменше з 85% сегментованого поліуретану.
Це тип високоеластичної тканини. Зручний, легко прилягає до тіла. матеріал довговічний.
Еластан ніколи не використовується в чистому вигляді, він завжди має домішки інших волокон.
Одяг, що в своїй більшості містить еластан: панчішно-шкарпеткові вироби, корсети, купальники, спортивний одяг, нижня білизна, гетри, рукавички, чашки бюстгалтерів.
На бірках: EL ELASTAN Comma / Bubber / Elastodien / Elastodiene / Elastan / Elasthan / Elasthanne
Умовні позначення на ярликах одягу
НАЙПОШИРЕНІШІ ТКАНИНИ В ПОБУТІ
– ШЕРСТЬ
Переваги: міцна, м’яка, стійка до пилу та яскрава.
Добре підходить для: килимів, ковдр та подушок.
– БАВОВНА
Переваги: міцна, м’яка, легка.
Добре підходить для: обшивок, штор, килимів, постільної білизни, ковдр, подушок та рушників.
– ПОЛІЕСТЕР
Переваги: міцний, м’який, стійкий до зморшок та вицвітання.
Добре підходить для: штор, килимків, постільної білизни та рушників.
– ШКІРА
(шкіра, як відомо, не є волокном, проте широко використовується в текстильній промисловості)
Переваги: легка в прибиранні, довговічна та довго старіє.
Добре підходить для: обшивки.
Великою популярністю зараз користовується штучна шкіра, однак, їй бракує м’якості і стійкості.
На виробі з натуральної шкіри завжди можна знайти відповідний знак.
Німецький: 100%, echt Leder albo 100% echtes Leder!
Lamb Leather Cuir Agneau: шкіра ягнят (англійська, французька)
Porc, Porc Split: свиняча шкіра, спилок свинячої шкіри
Італійський: Pelle, vera Pelle albo Cuoio Vero: genuine, real albo pure Leather
Французький: Cuir, veritable, vrai albo pur Cuir
Іспанська: Piel, verdadero Cuero, legitimo CueroHolenderski: Leer albo Echt Leer
– ЛЬОН
Переваги: добре зберігає колір, протистоїть бактеріям, тому рекомендується використовувати для тих речей, що контактують з шкірою.
Добре підходить для: обшивки, штор, простирадла, подушок, рушників.
– МІКРОФІБРА
Мікрофібра – недорогий і неймовірно м’який матеріал, виготовлений із синтетичних волокон. Він стійкий до плям, стійкості до алергенів і надзвичайно довговічний.
Переваги: м’який, легкий, абсорбуючий, стійкий до плям і алергенів.
Добре підходить для: обшивки, простирадла та чистячих полотен та рушників.
На бірках: Polyester Microfiber
Умовні позначення на ярликах одягу
– SUNBRELLA
Sunbrella це торгова марка тканин зареєстрована в 90-их. Ця назва набула широкого вжитку ще в 60-тих. Український аналог – тентова тканина.
Тканини Sunbrella блокують 98% УФ-променів і стійкі до вицвітання. Sunbrella створена для запобігання тканинам від цвілі, плісняви та гниття.
Переваги: легко чиститься і стійкі до вицвітання.
Добре підходить для: парасольок, тентів і зовнішніх покриттів.
– СИНЕЛЬ
Синель зазвичай виготовляється з бавовни або бавовняних сумішей. Він витримує перевірку часом і є зручним.
Переваги: міцний і м’який.
Добре підходить для: обшивки та килимів.
– ОКСАМИТ
Оксамит – це розкішно фактурна тканина з шовку, бавовни, району, льону або вовни. Хоча оксамит може бути важким для очищення, оскільки ворс дуже крихкий, його вишуканий зовнішній вигляд компенсує потреби в обслуговуванні.
Переваги: м’яка і насичена фактура.
Добре підходить для: обшивки, штор та подушок.
На бірках: Cotton Corduroy
Умовні позначення на ярликах одягу
– ШОВК
Легкий і розкішний, шовк – це натуральне волокно, яке можна пофарбувати в широкий діапазон кольорів. Він не стійкий до вологи і може бути дорогим.
Переваги: м’які і яскраві.
Добре підходить для штор та простирадел.
The European market potential for recycled fashion
ПРО ОДЯГ, ЯК ВІДХОДИ
Компанії з виробництва одягу все частіше досліджують кругові моделі моди, включаючи переробку текстилю, а європейські споживачі все гостріше усвідомлюють вплив “fast fashion”*. Проте наразі лише 1% вживаного текстилю переробляється на новий одяг.
*fast-fashion це фактично швидка реакція виробників одягу на світові покази моди. Long story short: одразу після світових тижнів моди починається глобальна метушня, в процесі якої в швидких темпах здійснюється виробництво одягу “за останнім писком моди”. Зважаючи на те, що все це відбувається в надкороткі терміни, вироблений одяг не можна назвати якісним. Відповідно fast-fashion за останні роки в рази збільшила кількість одягу, що виробляється, одягу що викидається, одягу що накопичується… А час “життя” одягу і час його “потрібністі”, навпаки, скоротився.
ТРОХИ СТАТИСТИКИ
Щороку в світі виробляється понад 80 мільярдів одягу. У середньому, людина щороку купує на 60% більше предметів одягу і зберігає їх приблизно вдвічі довше, ніж 15 років тому, утворюючи величезну кількість відходів. Лише в ЄС у 2015 році було утворено бл. 16 мільйонів тонн твердих побутових відходів текстильних речовин. Кількість текстильних відходів за останні 20 років збільшилася вдвічі. Опинившись на сміттєзвалищах, природні волокна можуть розкладатися сотні років, при цьому викидаючи в атмосферу метан та СО2. Синтетичні матеріали не призначені для розкладання і можуть виділяти токсичні речовини у навколишній ґрунт та ґрунтові води зокрема .
У зв’язку з цією ситуацією, переробка текстилю набуває все більшого значення у Європі й надалі залишатиметься одним із ключових питань в галузі одягу. Переробка текстилю відноситься до процесу, за допомогою якого старий одяг та інший текстиль відновлюють для повторного використання або відновлення матеріалів.
Процес переробки природного текстилю включає сортування матеріалів за типом і кольором. Потім текстиль втягують у волокна або подрібнюють, а іноді змішують з іншими волокнами залежно від кінцевого використання пряжі. Пряжа очищається, змішується, повторно розкручується і готується до подальшого використання для плетіння або в’язання. Деякі волокна замість того, щоб повторно розкручуватися, стискаються для використання, як текстильна начинка. Процес переробки текстилю на основі поліестеру включає подрібнення одягу та грануляцію їх у поліефірні стружки. Потім вони плавляться і використовуються для створення нових волокон.
У цілому, в ЄС лише близько 50% зібраного текстилю повторно використовуються (наприклад, експортуються в інші країни) і близько 50% переробляються, з них лише 1% виготовляється в новий одяг. Приблизно 35% пожертвуваного одягу виготовляється в промислові ганчірки. Врешті-решт, лише 15% одягу, що використовується споживачами, переробляється, тоді як понад 75% одягу до використання переробляється виробниками. Це означає втрату матеріалів на суму понад 100 мільярдів доларів щороку, що посилюється високими витратами на вивезення текстильних відходів.
У 2018 році ЄС прийняв нову стратегію щодо пластмаси та новий пакет кругової економіки, який забезпечить збирання текстилю окремо у всіх державах-членах не пізніше 2025 року. Очікується, що регулювання в ЄС з часом стане все більш жорстким, щоб відповідати меті обмеження екологічного сліду моди.
Дедалі більше компаній досліджують кругові моделі. Кругова мода прагне звести відходи до мінімуму і зберегти матеріали в циклі споживання та виробництва якомога довше. У кругових моделях матеріали збираються та повторно використовуються, коли це можливо, і перетворюються на нові тканини та одяг за допомогою різних технологій переробки. Скорочення впливу на навколишнє середовище при використанні вторинних волокон досить високе. У пілотному проекті з виробником джинсів економія енергії переробленого волокна порівняно з новими волокном становила 53%, тоді як економія води становила 99%, а економія хімічних речовин – 88%.
Сам не гам і другому не дам: чому модні бренди спалюють непроданий одяг
ПРО ПОГАНЦІВ: СВІТОВИХ БРЕНДІВ-ГІГАНТІВ
Відомі бренди часто знищують непродані речі, щоб запобігти репутаційним втратам, зберегти інтелектуальну власність та уникнути продажу товарів неофіційним шляхом.
Наприкінці липня BBC повідомили про те, що британський модний бренд Burberry знищив сумки, одяг та парфумерію за останні 5 років на 90 мільйонів євро (2018 рік Burberry burns bags, clothes and perfume worth millions). Стратегія компанії полягає у тому, щоб не дозволити власній елітній продукції опинитися у розпродажу, і таким чином потрапити в руки покупців, що за прибутком стоять на кілька сходинок нижче за постійних клієнтів бренду. Появу одягу на таких покупцях розглядають як репутаційну втрату. Саме тому бренд практикує повну утилізацію продукції.
Не Burberry єдиним
У жовтні минулого (2017) року стало відомо, що шведський гігант H&M щорічно знищує 12 тонн непроданого одягу. Журналісти датського телебачення провели розслідування у програмі «Операція X» ( H&M accused of burning 12 tonnes of new, unsold clothing per year). Виявилось, що H&M за останні кілька років спалив 60 тонн абсолютно нового одягу.
Компанія на свій захист заявила, що утилізований одяг не відповідав безпечним хімічним показникам. Однак, журналісти взяли 2 пари штанів, які готувалися до утилізації разом з двома аналогічними парами зі звичайного магазину і відвезли їх в незалежну лабораторію. Всі чотири пари були протестовані на наявність шкідливих хімічних речовин. Результат показав, що всі вироби повністю безпечні.
В грудні, 2017 року The Outline у своїй публікації під назвою «Компанії псують свій одяг замість того, щоб подарувати» згадують Michael Kors, HENRI BENDEL та Juicy Couture, як бренди, які теж обирають шлях утилізації замість того, щоб віддати одяг комусь безкоштовно. Колишня працівниця вищезгаданих брендів анонімно поділилась з журналістами The Outline про свій досвід роботи в компаніях. Жінка каже, що їй довелося знищувати товари на кожному з робочих місць.Так, наприклад, вона розбивала годинники, рвала шовкові сукні та розрізала спортивні костюми. У Juicy Couture їй часто давали доручення розрізати костюми, які компанія не могла продати.«Вони не хотіли, щоб люди просто мали змогу взяти його зі сміттєвого баку і носити», – сказала вона.
Стара мода: як мотлох замість переробки потрапляє до благодійників
ПОВТОРНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТА ПЕРЕРОБКА. УКРАЇНА ПАСЕ ЗАДНІХ?
Повторне використання і переробка одягу в сучасному світі – актуальна річ та включена в Цілі сталого розвитку ООН. Але в Україні, щоб бути благодійником або просто не шкодити зайвий раз середовищу сміттям, треба добряче потрудитися. І це – столиця, мегаполіс. А куди подіти непотрібне решті країни?
На локальному рівні, за словами активістки Дар’ї Марусик, учасниці руху sustainable fashion, діють лише благодійні та соціальні громадські організації, маленькі та з обмеженими ресурсами. Переважно вони збирають речі для гуманітарної допомоги в гарному стані, придатні для подальшого використання. А європейського досвіду вторинного використання і створення вторинної матерії ми й зовсім поки не маємо.
У магазини секонд-хенду українські речі теж не приймають.
Експертка перелічує організації, що приймають одяг для соціальних проектів. “Гадаю,“Україна без сміття” розглядає переробку тканин як проект на майбутнє.
Масштабна переробка одягу здається Дар’ї непоганою бізнес-ідеєю на майбутнє. Сьогодні це поки не рентабельно, і взагалі, проблема відповідального споживання не на часі. “Українці більше переймаються курсом долара, щоденними побутом та клопотами, ніж нею, – вважає Марусик. – Хоча тема досить активно пропагується, вона ще не має емоційного відгуку”.
ПРОСЯТЬ ХОРОШЕ, А ЗДАЮТЬ НЕПОТРІБ
Нещодавно Дарина Марусик помітила в Києві на Оболоні, навпроти одного з ТРЦ, великий бокс для збору вживаного одягу. “І оголошення – збір речей призупинений і невідомо, коли відновиться, – розповідає Марусик. – Все тому, що люди започатковують ініціативу, а тоді на якомусь етапі розуміють, що це надто ресурсозатратно, і далі вони не впораються з потоком”. Те, що в розвинених країнах автоматично йде на високотехнологічну переробку, в Україні, якщо не забиває шафи та горища, то лягає мертвим вантажем на плечі активістів.
Наталія Саноцька, заступниця голови ради спільноти взаємодопомоги “Оселя”, розповідає, як організація першою в Україні запроваджувала збір речей у контейнери. Доти спільнота збирала одяг у Львові для малозабезпечених автівками. “В 2013-му році нам ніхто навіть не хотів той контейнер виготовляти. Були гроші лише на один контейнер і заради такого замовлення підприємці не бажали робити креслення”, – пригадує Саноцька. Лише на прохання впливового львів’янина один підприємець все ж взявся за замовлення. Тепер до нього як до автора унікального проекту звертаються по контейнери громадські організації чи не всієї України, а у Львові їх “Оселя” поставила вже 27.
Виявилося, містяни були готові віддавати речі (“Оселя” провела масштабну просвітницьку роботу). “Речі сортуємо на різні фракції. Просимо людей віддавати тільки придатний до використання одяг, іграшки, взуття, аксесуари, – розповідає Саноцька. – Але часто вони не можуть об’єктивно оцінити стан свого одягу”. І тоді волонтери виймають з боксів тонни непотребу, який навіть безхатченкам не запропонуєш.”
“Стараємося їх не викидати: джинси віддаємо на перешивання рукавиць для будівельників, дещо купує у нас дизайнерка з Києва, – розповідає заступниця голови ради спільноти. – Бавовна йде на переробку, інший одяг беруть автосервіси на ганчір’я для чищення деталей”. Щось йде для утеплення будок у притулку для тварин, під час загострення бойових дій з речей плели маскувальні сітки, відправляли їх на фронт – утеплюватися.
Але надто багато речей здають в такому стані, що місце їм лиш на смітнику. І вони створюють для громадських активістів величезну проблему. “У середньому, щомісяця збираємо 60 тонн речей. 40% йде на «перевикористання», а решта – сміття, – описує масштаб біди Наталія Саноцька. – Утилізації потребує мінімум 20 тонн непотребу щомісяця”. Кілька років тому контейнери ще й регулярно грабували. Навіть довелося прибрати один з боксів – одяг не лише крали, а ще й розкидали по окрузі те, що не сподобалося. Найнеприємніше, що вандали ще й ламали замки і шкодили самі бокси.
“Коли сталася аварія на сміттєзвалищі і Львів охопила сміттєва криза, в наші бокси масово викидали всілякі відходи. Я думала, ми взагалі не виживемо – за які гроші те все вивозити?”, – пригадує Саноцька.
З проблемами зіштовхнулася і засновниця Соціального проекту “Безкоштовний магазин ДякуЮ” Юлія Грєбнєва. В Чернігові магазин налагодив прийом речей для нужденних, яким пропонувалися цілком пристойні речі. Та на початку грудня Юлія написала обурений пост на сторінці проекту в соцмережі: “Наболіло, Накипіло! Такого жаху у нас ще не було!”. Якось магазин отримав 16 клунків справжнього непотребу. “Ви можливо думаєте, що брудна ганчірка для підлоги потрібна потребуючим людям? Чи можливо засохлі шкірки від апельсина комусь потрібні, чи порожні банки з під фарби?” – звернулася Юлія до користувачів. У пакунках волонтери знайшли також старі фотоархіви, дитячі малюнки, навіть листи… Схоже, деякі вважають соціальні магазини чимсь на кшталт сміттєзвалищ і приносять волонтерам все, від чого почистили бабусині квартири.
https://uacrisis.org/uk/53775-tekstyl
ЩЕ ТРІШКИ ПРО УКРАЇНУ
Приблизно 6-7% усього побутового сміття в Україні – це текстиль, який міг би бути використаний повторно, але, натомість, викидається на сміттєзвалища. За словами Наталі Татарчук (власниці бренду RUN/Met_Energy), в Україні повторним виробництвом зі старих речей і одягу займаються близько 30 дрібних компаній.
Через те, що переробка текстилю або пошиття одягу із переробленого текстилю – це екологічна ініціатива, підприємці можуть розпочати свій проект за грантові кошти. Найбільш доступна програма – проект ЄС «Горизонт 2020». Він розрахований на 6 років і кожного року пропонують нові грантові програми. Там можна отримати грант на відповідні наукові розробки, просування лідерства індустрії, модернізацію процесів.
АКТИВІСТИ. ІНІЦІАТИВИ.
Про сім’ю прогресивних дизайнерів, що створюють одяг з перероблених матеріалів читайте тут.
Бренд Ksenia Schnaider випустив колекцію з переробленого пластику
https://nowaste.com.ua/%d0%be-%d0%bd%d0%b0%d1%81/
ПРО “НУЛЬ ВІДХОДІВ НА ЗВАЛИЩАХ” ВІД “УКРАЇНИ БЕЗ СМІТТЯ”.
Що ми робимо, щоб досягти цілі «Нуль відходів на звалищах»:
- створюємо сучасні можливості: дружні та зручні громадські станції сортування;
- підвищуємо рівень свідомості і створюємо культуру відповідального споживання;
- об’єднуємо громадськість, бізнес і владу для реалізації системних змін на рівні держави.
https://nowaste.com.ua/pryom-odyagy/
Уперше збирати одяг та взуття на високотемпературне спалювання почали 29 лютого 2020.
Київ, вул. Саперно-Слобідська, 25
Приймаємо старий одяг і взуття. Вони можуть бути геть непридатні для носіння, але приносьте, будь ласка, тільки ЧИСТІ речі. Старі плями, які не вивелися під час прання — не проблема.
Металеві деталі, декор можна НЕ відділяти, якщо вони невеликі та є частиною одягу (наприклад, замки, ґудзики тощо).
Що ще прийматимемо в цей день окремо на повторне використання:
- Шкарпетки в хорошому стані для безпритульних людей. Їх ми передамо організації «Молодь за мир». Шкарпетки мають бути чистими, попаровані, цілі, а також —лише для дорослих (не менші 36 розміру).
- Джинси для upcycling проєкту «Клаптик фешн». Із них потім зроблять новий одяг.
ВАЖЛИВО: підходять джинси без стрейчу. Лосіни/легінси/стрейчеві джинси приносити НЕ потрібно.
Вартість послуги
Ця опція платна, бо в неї входить вартість приймання, досортування, логістики й відповідальної утилізації високотемпературним спаленням на підприємстві (раніше ми співпрацювали з «Тарком Екосервіс»), що також коштує грошей.
Дуже просимо приносити одяг, який уже ніяк не можна передати комусь. Пам’ятайте, що одяг у хорошому стані приймає магазин «Ласка» та організація «Червоний Хрест України».
Те, що в трохи гіршому стані — можете передати у притулки для тварин. Особливо їм потрібні простирадла й ковдри. А нам принесіть уже те, що точно нікому не знадобиться.
УТИЛІЗАЦІЯ ОДЯГУ. ЯК ВОНА ПРАЦЮЄ В УТІЛЬВТОРПРОМ.
Для переробки текстилю існують відмінності між натуральними і синтетичними волокнами. Натуральний текстиль сортують за типом матеріалу і кольору. Завдяки розподілу кольорів необхідність повторного фарбування може бути усунена, зменшуючи потребу в енергії. Потім волокна подрібнюють і роблять з них пряжу. Деякі волокна використовують для текстильного наповнення, наприклад, в матрацах. Одяг з поліестеру переробляють в поліефірную крихту, яку після цього можна застосовувати для виготовлення нових поліефірних тканин.
Утилізація текстильних відходів, тканини, обрізків
УТИЛІЗАЦІЯ ТЕКСТИЛЮ.
Утилізація текстильних відходів – досить складний процес, який складається з багатьох етапів. Після того як сировина потрапляє на спеціальні майданчики для утилізації, йому належить:
-разволокнення;
-сортування;
– дезінфекція;
– хімічне чищення;
– переробка;
– знищення непридатних для переробки відходів.
Незважаючи на те, що вся сировина (крім клаптів і межлекальних обрізок) проходить ретельну дезінфекцію, деякі текстильні відходи не підлягають знезараженню. Їх відразу знищують, використовуючи безпечні для навколишнього середовища технології.
Утилізація спецодягу та засобів захисту
ОКРЕМО ЗДІЙСНЮЮТЬ Й УТИЛІЗАЦІЮ СПЕЦОДЯГУ
Види спецодягу, який підлягає утилізації, класифікують за типами забруднень. Серед них:
– нафтопродукти;
– лакофарбові матеріали;
– жирна харчова продукція;
– матеріали друкованої продукції;
– пожежонебезпечні речовини;
– вибухонебезпечні речовини;
– солі кадмію;
– органічні розчинники;
– неорганічні сполуки.
Щодо складу забруднень спецодяг проходить необхідну обробку і поетапну утилізацію. Співробітники «УтільВторПром» вирішують завдання зі знищення великих партій спецодягу з будь-яким ступенем забруднення.
ЕТАПИ УТИЛІЗАЦІЇ СПЕЦОДЯГУ
Відправлений на утилізацію спецодяг проходить обов’язкове попереднє сортування. Тканини, уражені маслом або ПММ, очищаються хімічними реагентами. Після сортування вироби звільняють від ґудзиків, металевих застібок, блискавок, фрагментів неорганічного походження. Вони проходять вторинну переплавку.
Далі розпочинається поетапна переробка, яка зводиться до наступного:
– прання в машинах промислового типу;
– проходження через ротаційні агрегати;
– подрібнення в апаратах типу гільйотини;
– спалювання або замочування тканинних фрагментів в кислотах або хімічних розчинниках;
– поглинання великих обсягів газів при спалюванні спеціальними адсорбентами.
Утилізацію спецодягу методом спалювання в печах поступово замінюють методами вторинної переробки. Для знищення полімерних тканин застосовують енергохімічної переробку шляхом піролізу. Кінцевий продукт такої технології – ефективне рідке паливо.
ПІДГОТУВАВ