Навчатися в природи: як компостувати органічні відходи
Якщо ти читаєш цю статтю, значить думаєш-таки про те, скільки всього потрапляє до твого смітника та задумуєшся, що може трапитися з цими відходами в майбутньому. Згідно з даними дослідження, яке провели компанія Egis та ЛКП “Зелене місто” влітку 2017 року, майже 40% нашого смітника складають органічні відходи, тобто залишки їжі. Далі йдуть пластмаси та дрібні елементи, що часто є одноразовим пластиком.
Якщо з пластмасою все більш-менш зрозуміло, то з органічними відходами стає трохи важче. Особливо, якщо ти мешкаєш у квартирі та, наслухавшись жахливих казочок про страшенну незручність та, даруйте, не надто хороший запах від органічних відходів, побоюєшся братися за них.
Гайда розберемося, як працює система компостування й чи має вона шанс стати твоїм способом життя.
Загалом, компостування – це пермакультура, яка вже встигла стати частиною життя іноземних розвинутих країн.
А що ж таке пермакультура? Це підхід до використання абсолютно всіх ресурсів найвигіднішим чином, цілісно й помітно. Завдання пермакультури – розробити такі системи компостування, які стали б економічно та екологічно життєздатними. Вони повинні забезпечувати самі себе, не виснажувати та не забруднювати навколишнє середовище. Тільки таким чином вони зможуть існувати довго. Важливим аспектом пермакультури є те, що вона говорить про цінність будь-якого життя, а не тільки такого, яке корисне для людини.
То чи не здається логічним повертати органічні (природні) відходи в їхнє первинне середовище для збереження балансу?
Якщо дотримуватися правил компостування, то воно не принесе абсолютно ніяких поганих наслідків. Головне – це бути готовим до процесу та виділяти для цього достатньо часу, ось і все.
Інколи, заринувши до смітника, дивуєшся: “А чи дійсно це мені потрібно?”. Зазвичай 40 відсотків корзини для продуктів у супермаркеті становлять імпульсивні покупки: продукти, які ми, можливо, використаємо, або, можливо, вони стоятимуть у холодильнику кілька тижнів, доки ми їх не викинемо.
Проте, для цього необхідні й певні ресурси, звісно ж. Є два популярних способи компостування: за допомогою ЕМ-контейнера і бокаш, і за допомогою хробаків – вермикомпостування.
Термін «бокаші» – це японське слово, що означає ферментовану органічну речовину, яку вперше було розроблено групою органічного землеробства японського професора Теуро Хіга в 1982 році.
Як це працює?
Збери залишки органіки рослинного походження, присип їх бокашами та ферментуй. Бокаші, ефективні мікроорганізми (бактерії молочної кислоти, дріжджового гриба та фотосинтетичних організмів), схожі на висівки і мають запах хліба. Вони перешкоджають гниттю та утворенню парникових газів та розпочинають процес ферментації. Після ферментації залишки їжі темнішають та можуть бути закопаними під деревом, у саду, парку, компостній ямі, щоби стати добривом за 6-9 місяців. Якщо обереш останній варіант, то не закопуй органічні відходи надто глибоко.
Пам’ятайте, що органічні відходи можуть бути більш вологими і сухими. Бажано, щоб кількість вологих не переважала, бо “мокрі” відходи пліснявіють і мають неприємний запах.
Що можна, а що не варто компостувати?
Компостувати краще продукти рослинного походження та продукти, які містять в собі дріжджі:
- овочі;
- фрукти;
- хліб;
- зелень;
- шкаралупу;
- каву, чай;
- паперові серветки;
- квіти, листя.
Що не варто компостувати:
- кістки, м’ясо, рибу;
- рідини: олію, оцет, молоко, сік;
- папір.
М’ясо, рибу та кістки можна компостувати, але не варто кидати їх у великій кількості, бо це впливатиме на запах.
Як правильно компостувати?
Краще подрібнювати залишки їжі, присипати їх жменькою бокаші, щільно закривати контейнер та не відкривати без потреби. Не варто залишати контейнер на палючому сонці чи, навпаки, морозі. Також радимо заздалегідь знайти місце, куди можна закопати або відвезти свій компост.
І про не надто приємне. Хоча зазвичай компост не повинен турбувати неприємним запахом, проте, запах усе ж буде. Але увага: правильний запах — це ледь помітний запах кислих квашених яблук. Якщо він відчутний, тоді вітаємо, ти все робиш правильно. Радимо не залишати в компості цибулю та часник.
Вермикомпостування — це також спосіб переробки органічних відходів. На відміну від традиційного компостування, де перетворення органіки в добриво відбувається в основному під впливом ґрунтових мікроорганізмів, у вермикомпостуванні беруть участь ще й дощові черв’яки (так само на ринку зараз можна знайти спеціалізованих черв’яків). Отримане добриво містить не тільки поживні речовини, але й фізіологічно активні корисні для рослин сполуки. Усе, як у філософії пермакультури. Щоправда, цей спосіб може бути як масштабним, так і цілком підлаштованим під наші з вами реалії. Щоб займатися вермикомпостуванням вдома, потрібно знайти місце проживання дикої популяції черв’яків і, привчивши їх до нового корму, надати житло у своєму домі в спеціальних контейнерах. А ідеальним субстратом для розведення черв’яків буде напівперегнила органіка, тобто та, яка пройшла попередню обробку бактеріями.
Таким чином, дотримуючись усіх цих правил, легким помахом руки можна зробити “заготовку” для органічного добрива, без якого не обійтись у сільському господарстві та садоводстві. Однак, на жаль, поки в Україні потрібно проводити добрячу просвітницьку програму для агрономів, аби ця система змогла запрацювати так само успішно, як закордоном.
З любов’ю до світу та вас у ньому, Екоґвалт.
Авторство – Веркалець Ірина